Спостерігаючи за природою, діти дошкільного віку ставлять безліч запитань. Дуже важливо своєчасно задовольняти цікавість дітей. Адже дошкільний вік є найсприятливішим для того, щоб навчити дітей не лише ставити запитання, а й уважно слухати відповіді.

     У процесі пізнання діти навчаються озвучувати свої спостереження і робити найпростіші висновки. У цьому віці інтерес до явища, за яким дитина спостерігає, є короткотривалим, тому заохочувати до спостережень за природою краще під час цікавої гри, праці, навчання.

Конспект інтегрованого заняття з екологічного виховання
та мовленнєвого розвитку для дітей середнього дошкільного віку
Тема. «Пошук лісової книги»

     Мета. Продовжувати знайомити дітей із загадковим світом природи – лісом. Закріпити знання про різноманіття птахів, їх класифікацію (перелітні, зимуючі), виявити вміння складати описову розповідь, спираючись на попередній досвід дітей. Ознайомити з проблемою забруднення навколишнього середовища. Підвести до розуміння необхідності охорони довкілля. Розширити лексичний запас дітей назвами птахів, тварин, властивостей води. Активізувати словник прикметниками, дієсловами, складним словом (листопад), словами – назвами дій, синонімами. Вправляти в утворенні пестливих форм іменників. Стимулювати до вживання повних речень. Удосконалювати вимову всіх засвоєних звуків. Розвивати вміння логічно мислити, робити елементарні висновки, застосовувати розмірковування. Виховувати дбайливе ставлення до природи.

     Сьогодні екологічні проблеми навколишнього середовища набули першорядного значення. Особливо гостро стоїть завдання екологічного виховання і освіти всього населення планети Земля. Сучасні проблеми взаємин людини з навколишнім середовищем можуть бути вирішені тільки при умові сформованості у кожного екологічного світогляду, підвищення екологічної грамотності та культури. Формування екологічної культури слід починати з дошкільного дитинства, тому що саме в дошкільному віці дитина сприймає природу дуже емоційно, звертаючи увагу на такі особливості, які дорослий не помітить.
     Еколого-розвивальне середовище, повинне відповідати таким вимогам: надавати дитині свободу, впливати на світовідчуття, самопочуття, здоров'я. Середовище повинне бути зручним, інформатизованим, створювати емоційний комфорт та затишок, забезпечувати гармонійні відносини між дитиною і навколишньою природою.
Елементами екологічного розвивального середовища є: живий куточок, екологічна стежка бібліотека,сад, територія дошкільного закладу (ландшафтні, архітектурні об'єкти), міні-музей, коридори, холи, музичний зал, фізкультурний зал, куточки в групах (експериментальні, природи, виставкові).

     Природа – могутнє джерело пізнання , яке через спілкування розкриває людині свої таємниці й робить її більш чутливою до навколишнього світу Природне середовище вважається розвивальним за умови, якщо воно сприяє становленню у дітей цілісного сприйняття природного довкілля, прояву інтересу до нього; оволодінню елементарними уявленнями про явища та об’єкти природи, взаємозв’язки між ними; розвитку у дітей емоційно-ціннісного ставлення до природи; формуванню навичок екологічно доцільної поведінки.102043
     Створення розвивального екологічного середовища у дошкільному закладі є неперервним педагогічним процесом, який включає організацію різноманітних екологічних зон (центрів), щоденне підтримування умов, необхідних для повноцінного життя усіх живих істот. Така система роботи забезпечує її успішність, навчає дітей бути небайдужими до природи, закладає основи екологічної свідомості, поведінки й етики.

       Найбільш сприятливий період для розв’язання завдань екологічного виховання – це дитинство. Маленька дитина пізнає світ з відкритою душею й серцем, і яким буде ставлення до цього світу, чи навчиться вона бути господарем, що любить і розуміє природу, залежить від її виховання в сім’ї. Прищеплювати дітям любов до природи допомагають різноманітні форми роботи в дошкільному закладі. Спілкування з природою починається зранку. Малята вітаються з сонечком, звертають увагу на колір неба, форму і забарвлення хмар. Діти вдихають свіже повітря і замислюються над тим, чому людям потрібне свіже повітря і як зробити його таким. Спостереження протягом дня продовжуються. Проводиться з дітьми і дослідницька робота. Вони спостерігають, як вода перетворюється на пар або лід, як пагінець тягнеться до сонця, яким буває сніг. Проводять досліди на виявлення в грунті повітря.

          Екологічне виховання дитини – це виховання гармонійної особистості. Формування екологічної культури дитини – дуже важлива складова її гармонійного розвитку. Для української родини вона традиційно формується від самого народження немовляти. Адже українські народні колискові, казки, прислів’я, дитячі пісеньки спрямовані на виховання любові до тварин, бережливого ставлення до оточуючого середовища, а прикмети і повір’я вчать розуміти та берегти  природу, жити у гармонії з нею.

          Важливість екологічної складової виховання відображена у державних законах. У Конституції України прописано: “Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі”. У Державній національній програмі “Освіта. Україна 21 століття” йдеться про те, що необхідно ”формувати екологічну культуру людини в гармонії її відносин з природою”.

          Зрозуміло, що перш ніж дитина розпочне якусь діяльність, вона повинна набути знання про сутності, цілі і завдання цієї діяльності, способи і засоби досягнення цієї мети та умови, необхідні для досягнення успіху в своїй діяльності. Так і екологічне виховання передбачає формування необхідних знань, поглядів і суджень, які лежать в основі екологічно доцільної поведінки людини впродовж житя.