Деталі

Перегляди: 80

Комунікаційна Стратегія щодо профілактики злоякісних новоутворень

Проблеми, які потребують розв’язання

Проблемами, які потребують розв’язання, є низький рівень обізнаності населення щодо профілактики злоякісних новоутворень, пізня діагностика, висока смертність та інвалідизація, спричинені злоякісними новоутвореннями, недостатній доступ до своєчасної діагностики та якісного лікування пацієнтів.

Злоякісні новоутворення є одними з найскладніших та найважливіших викликів для сфери охорони здоров’я України. Актуальність цього визначається постійним зростанням захворюваності населення на злоякісні новоутворення, труднощами у ранній діагностиці, високій вартості і складності лікування.

Існують такі перешкоди для забезпечення високоефективного лікування злоякісних новоутворень в Україні, а саме:

лікарі, а також населення в цілому є недостатньо обізнаними про симптоми злоякісних новоутворень, що призводить до пізньої діагностики злоякісних новоутворень;

низький рівень поінформованості населення щодо гарантованого державою безоплатного для пацієнтів надання медичної допомоги у випадку виявлення онкологічного захворювання;

відсутня ефективна політика щодо превенції тих злоякісних новоутворень, виникненню яких можна запобігти;

рівень професійної підготовки медичних працівників, які надають спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам з злоякісними новоутвореннями, не відповідає за тривалістю та змістом міжнародній практиці.

В сучасному світі слід говорити не лише про можливості виявлення, профілактики та лікування злоякісних новоутворень, але й про відповідальність за своє здоров’я кожної окремої людини. В суспільстві повинна вкоренитися традиція регулярного проходження профілактичних медичних оглядів. Адже запобігти хворобі набагато легше ніж її вилікувати.

Крім того, зменшити ризик захворювання може кожен, свідомо відмовившись від тютюнопаління та зловживання алкоголем, а також дотримуючись здорового харчування та достатнього рівня фізичної активності.

Мета комунікаційної стратегії

Підвищення рівня обізнаності населення щодо профілактики злоякісних новоутворень, важливості проведення ранньої діагностики та отримання безкоштовної медичної допомоги від держави.

Комунікаційна стратегія спрямована на зменшення ймовірності розвитку злоякісних новоутворень завдяки профілактичним заходам, зниженням частоти занедбаних форм злоякісних новоутворень, забезпеченням ефективного функціонування скринінгових програм, підвищення обізнаності та довіри до населення.

Цілі :

Інформування громадськості про причини, симптоми та фактори ризику, пов'язані зі злоякісними пухлинами.

Пропагування профілактичних заходів: заохочування людей до здорових звичок, таких як дотримання збалансованого харчування, регулярна фізична активність, відмова від тютюнопаління та надмірного вживання алкоголю, а також безпечне перебування на сонці.

Наголошування на важливості регулярних оглядів, скринінгів та самообстежень для виявлення пухлин на ранніх стадіях.

Розвінчування хибних уявлень або неправдиву інформацію про злоякісні пухлини та надання точної, науково обґрунтованої інформації задля сприяння прийняттю поінформованих рішень.

Цільова аудиторія

Населення України в цілому: широка аудиторія, включаючи дорослих, підлітків та людей похилого віку, через різні канали комунікації.

Медичні працівники усіх ланок надання медичної допомоги, працівники сфери освіти, представники громадськості, медіа.

Групи підвищеного ризику: для осіб, які перебувають у групі підвищеного ризику через генетичну схильність, професію чи спосіб життя.

Завдання, спрямовані на досягнення мети та цілі

Реалізація комунікаційної стратегії щодо профілактики злоякісних новоутворень планується шляхом проведення регулярних інформаційних кампаній, спрямованих на різні вікові категорії населення із широким залученням до цієї роботи медичних працівників та працівників сфери освіти, пацієнтської спільноти, представників громадськості, медіа- та онлайн-ресурсів, соціальних мереж, передбачивши, зокрема, висвітлення інформації стосовно:

1. Переваг здорового способу життя, раціонального харчування та фізичної активності:

інформування населення щодо пропаганди здорового способу життя, боротьби з тютюнопалінням, зловживання алкоголем тощо;

проведення вебінарів для педагогічних працівників з питань переваг здорового способу життя, раціонального харчування та фізичної активності для профілактики злоякісних новоутворень;

підвищення рівня обізнаності та поінформованості населення про несприятливі фактори навколишнього природного середовища, що мають канцерогенний вплив;

проведення творчих конкурсів (малюнки, твори тощо) з питань здорового способу життя для дітей різного віку;

проведення мистецьких заходів (конкурсів, фестивалів тощо) для молоді щодо подолання раку та профілактики онкологічних захворювань;

проведення виховних годин, уроків здоров’я, тренінгів тощо в закладах освіти та культури області/міста.

2. Системного інформування населення про чинники ризику виникнення злоякісних новоутворень:

створення та розповсюдження друкованих пам’яток серед населення щодо профілактики злоякісних новоутворень у місцях масового знаходження людей: ЦПМСД, аптеки, пункти розміщення ВПО, місця видачі гуманітарної допомоги, зупинки, транспорт, магазини, ринки, промислові підприємства;

поширення тематичних публікацій щодо чинників виникнення злоякісних новоутворень на офіційних ресурсах ОВА, РВА, місцевих рад та територіальних громад.

3. Важливості та доступності регулярних лабораторних та інструментальних обстежень, періодичного самообстеження з метою профілактики та/або ранньої діагностики злоякісних новоутворень:

проведення інформаційно-просвітницької роботи з питань ознайомлення населення щодо симптомів та профілактики злоякісних новоутворень;

організація та проведення брифінгів з питань важливості та необхідності проведення профілактичних медичних оглядів та онкоскринінгу для населення;

залучення відомих осіб, зокрема артистів, спортсменів, видатних діячів, як амбасадорів для висвітлення питань профілактики злоякісних новоутворень;

розміщення з закладах охорони здоров’я інформаційних стендів/плакатів та буклетів з питань профілактики та лікування злоякісних новоутворень;

розповсюдження серед медичних працівників областей та міст інформаційних матеріалів щодо профілактики, діагностики та лікування злоякісних новоутворень.

4. Наявних можливостей для одужання завдяки ранній діагностиці злоякісних новоутворень:

проведення для населення тематичних брифінгів за участі профільних заступників ОВА, представників структурних підрозділів та лікарів обласного медичного центру онкології щодо важливості проведення ранньої діагности;

поширення інформаційних матеріалів про ранні ознаки та симптоми найбільш поширених злоякісних новоутворень, на що потрібно акцентувати увагу;

поширення пам’яток, флаєрів, плакатів, бюлетенів з питань ранньої діагностики та профілактики раку;

поширення інформаційних матеріалів щодо профілактики злоякісних новоутворень в громадському транспорті, торгових центрах, на вулицях тощо;

інформування жінок про симптоми та ранню діагностику раку молочної залози;

висвітлення інформації щодо питань сучасних підходів до діагностики та лікування злоякісних новоутворень, можливостей психологічної, соціальної підтримки, реабілітації, розвитку паліативної допомоги;

забезпечення широкого висвітлення ефективності програм ранньої діагностики злоякісних новоутворень;

сприяння подоланню думок, стереотипів, що онкологічні захворювання це вирок.

5. Гарантованого державою безоплатного для пацієнтів надання медичної допомоги у випадку виявлення онкологічного захворювання:

інформування жінок вікової групи 30-59 років про запроваджені програми ВЛП-скринінгу;

інформування громадян вікової групи 50-65 років про запроваджені програми скринінгу колоректального раку шляхом проведення фекального імунохімічного тесту;

інформування населення про сучасні методи радіологічної, ендоскопічної, патоморфологічної лабораторії, в тому числі генетичної діагностики, зокрема у програмах державних гарантій медичного обслуговування населення;

інформування пацієнтів про гарантований державою перелік лікарських засобів, що дозволяють забезпечити гарантований та рівний для всіх доступ до хіміотерапевтичних препаратів та препаратів супроводу;

створення та поширення відеороликів про безоплатні послуги з ранньої діагностики, групи ризику, заходи з профілактики і діагностики онкологічних захворювань, стану та структури онкологічного захворювання населення, які можливо транслювати в умовах закладів охорони здоров’я первинної ланки, діагностичних центрів;

розміщення інформації через медіа (державні та місцеві), для населення, зокрема для пацієнтів з онкологічними захворюваннями для зміцнення загального стану здоров'я, про доступність безоплатної вакцинації проти грипу та інших інфекційних захворювань;

інформування населення щодо гарантованого державою безоплатного обстеження (мамографія, колоноскопія, езофагодуоденоскопія, бронхоскопія, гістероскопія) згідно з пакетами НСЗУ;

інформування населення про доступні та безоплатні послуги з діагностики та лікування раку за програмою медичних гарантій НСЗУ через медіа, інтернет, соціальні мережі, відео- та аудіоресурси;

розміщення у місцях тимчасового проживання ВПО інформаційно-довідкових матеріалів щодо гарантованої державою безоплатної для пацієнтів медичної допомоги у випадку виявлення онкологічного захворювання та наявної спроможної мережі закладів охорони здоров’я.

6. Наявної спроможної мережі закладів охорони здоров'я, уповноваженої державою на надання медичної допомоги пацієнтам з онкологічними захворюваннями:

розміщення на офіційних ресурсах інформації з переліком закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу онкологічним хворим;

проведення навчальних заходів (конференцій, тренінгів, семінарів, занять) для лікарів та молодших спеціалістів з медичною освітою з метою посилення рівня підготовки фахівців з питань сучасних підходів до діагностики, лікування та профілактики найбільш поширених злоякісних новоутворень;

запровадження постійно діючих консультативно-довідкових служб з числа провідних фахівців з питань діагностики, лікування та організації надання медичної допомоги пацієнтам із злоякісними новоутвореннями.

Використовувані заходи та інструменти

Проведення регулярних інформаційних кампаній та медійних заходів, спрямованих на різні вікові та соціальні категорії населення.

Залучення лідерів думок задля підвищення довіри до меседжів кампаній.

Розробка друкованої продукції за відповідною тематикою та розповсюдження у закладах охорони здоров’я та серед населення.

Поширення меседжів, відео- та друкованих матеріалів в медіа просторі, на онлайн-ресурсах та в соціальних мережах.

Ключові месседжі:

Профілактика має вирішальне значення: акцент на важливість ведення здорового способу життя для зниження ризику виникнення злоякісних пухлин.

Рання діагностика рятує життя: наголошення на важливості регулярних скринінгів і перевірок для виявлення пухлин на ранніх стадіях, коли варіанти лікування є більш ефективними.

Знання - це сила: заохочування людей до самоосвіти щодо факторів ризику, симптомів та доступних ресурсів для підтримки.

Очікувані результати

Підвищення свідомості та відповідального ставлення людей до власного здоров’я.

Зміни способу життя в напрямку усунення або зменшення впливу факторів ризику розвитку злоякісних новоутворень.

Серйозне ставлення до регулярних лабораторних та інструментальних досліджень та самообстеження, раннє звернення за медичною допомогою в разі виникнення відхилень.

Довіра до вакцинації як одного із способів запобігання розвитку злоякісних новоутворень.

Руйнування стигми та міфів навколо онкологічних захворювань як невиліковних.

Деталі

Перегляди: 88

Деталі

Перегляди: 76

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу

«Пролісок»

НАКАЗ

від 08. 02. 2024 року                                                                                             № 16

Про попередження та профілактику

грипу та респіраторних інфекцій у дітей

В зв’язку з тим, що в даний час активізуються захворюваності серед населення і, зокрема серед дітей інфекції верхніх дихальних шляхів, які завдають значної шкоди здоров’ю дітей, призводять до загострень хронічних вогнищ інфекцій, що алергують організм дитини, постає потреба в організації профілактики гострих респіраторних інфекцій, санітарно-просвітницької роботи серед батьків і персоналу ДНЗ, посиленої уваги до проведення заходів щодо загартування, організації фізкультурно-оздоровчої діяльності дітей у приміщенні та на подвір’ї.

       Виходячи з зазначеного та керуючись законами України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. №1645-ІІІ ( із змінами), «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» від 05.07.2001 р.№2586-ІІІ (із змінами), наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 03.02.2006 р. № 48, постанови Головного державного санітарного лікаря України «Про посилення заходів щодо профілактики грипу та гострих респіраторних інфекцій в епідсезоні 2007/2008 н.р.» від 05.09.2007 р. № 26,

Наказую :

1. Провести виробничу нараду з медичним, педагогічним та технічним персоналом ДНЗ з питань організації гігієнічно-профілактичних заходів щодо попередження захворювань серед вихованців та працівників гострими респіраторними вірусними інфекціями. До 09. 02.2024 р.
2. Не допускати вихід на роботу працівників ДНЗ, а також дітей з ознаками грипу чи ГВІ.
3. Довести до всіх учасників навчально-виховного процесу план заходів щодо профілактики захворювань на грип та респіраторні інфекції під час карантину.
4. Усім працівникам дошкільного навчального закладу:

• Забезпечувати оптимальний температурний режим у дошкільному закладі, систематичне вологе прибирання та провітрювання приміщень, ретельну обробку посуду на харчоблоці з застосуванням дезинфікуючих засобів. Постійно.
• Створювати найбільш сприятливі умови для правильного фізичного розвитку дітей, підвищення загального опору, стійкості дитячого організму до інфекцій.

                                                                                                                   Постійно.

• Ізолювати дитину від колективу при перших ознаках захворювання, надати першу медичну допомогу та повідомити її батьків, адміністрацію ДНЗ.   Постійно.

1. Медичному та педагогічному персоналу:

• Підготувати консультативно-інформаційні матеріали для батьків про причини виникнення, джерела та шляхи розповсюдження, ризик передачі і заходи попередження інфекційних захворювань.   До 12.02.2024 року.
• Внести питання профілактики ГРВІ та грипу, організації фізкультурно-оздоровчої діяльності дітей у приміщенні та на подвір’ї до порядку денного батьківських зборів.
• Проводити ранкові огляди дітей. Щоденно.
• Вести моніторингові дослідження фізичного розвитку дітей, стану виховної, фізкультурно-оздоровчої, санітарно-профілактичної роботи в ДНЗ. Постійно.

6. Працівникам харчоблоку:

6.1. Не приступати до роботи , маючи захворювання, зокрема, ангіну, катар верхніх дихальних шляхів, риніт, отит.

1. Старшій медичній сестрі:

• Виключити проведення профілактичних щеплень проти інших інфекцій у період епідемічного підйому грипу.
• Проводити додаткову вітамінізацію дітей полівітамінними препаратами «Гексавіт», «Ревіт», «Ундевіт» під час обіду чи сніданку ( за умов достатнього фінансування), поряд з С-вітамінізацією готових страв.

1. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Завідувач ДНЗ:__________Надія БОБКОВА

Деталі

Перегляди: 126

ПЕРЕВАГИ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ НАССР 

20 вересня 2019 року настала кінцева дата, коли система безпечності харчової продукції НАССР має бути впроваджена на всіх українських підприємствах. Це стосується й малих

Виконання цих вимог є обов’язковим через прийнятий Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який 20 вересня 2015 року вже набув чинності, згідно якому контролюючим органом є ДПССУ. У гіршому випадку, за невиконання цих обов’язків, українські оператори ринку отримають штраф, який для юридичних осіб складатиме 30 мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб — 15 та зупинення роботи потужностей.

Безпечність харчових продуктів є важливим питанням, нерозривно пов’язаним зі здоров’ям суспільства у всіх країнах світу. За даними Всесвітньої організації здоров’я (ФАО ВООЗ) захворювання, що асоціюються з харчовими продуктами, являють собою надзвичайно складну для вирішення проблему не тільки у країнах, що розвиваються, а й у розвинутих країнах, з огляду на суттєву шкоду для здоров’я людей та значні економічні збитки. В останні роки питання безпечності харчових продуктів стали одним з головних занепокоєнь громадськості.

У відповідь на ці гострі проблеми, харчова промисловість активізувалась у своїх намаганнях знайти оптимальні рішення, які насправді покращують ситуацію у сфері управління безпечністю харчових продуктів. Бажання мінімізувати ризики та контролювати безпечність харчових продуктів призвело до створення та розробки різних концепцій управління безпечністю. Завдання цих концепцій полягають перш за все у зниженні ризику виробництва небезпечного продукту та у гарантуванні як виробникам так і споживачам того, що харчова продукція є безпечною та високої якості.

Реформування традиційної системи управління безпечністю харчовими продуктами є нагальною проблемою і в Україні. Наявні підходи не можуть вважатись достатньо ефективними оскільки вони не визначають і адекватно не вирішують багатьох існуючих проблем, не можуть забезпечити ефективне реагування на швидкий розвиток і зміни, що привносять ймовірні ризики, не завжди враховують під час прийняття рішень найновіші наукові дані та наслідки для суспільства, не охоплюють та не розповсюджуються на весь харчовий ланцюг. ЩО ТАКЕ НАССР?

Термін «керування» застосовується у стандарті ДСТУ ISO 22000:2007, як замінник терміну «контроль», що використовується в перекладах документів ПОСІБНИК ДЛЯ ДЛЯ М’ЯСОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ З ПІДГОТОВКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ З ПІДГОТОВКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ, УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ, УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ, обґрунтованою системою, що дозволяє забезпечувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації і контролю небезпечних чинників. Система НАССР є єдиною системою управління безпечністю харчової продукції, яка довела свою ефективність і прийнята міжнародними організаціями. Концепція НАССР охоплює всі види потенційних небезпечних чинників, що можуть вплинути на безпечність харчових продуктів, тобто, біологічні, фізичні та хімічні чинники, незалежно від того, чи вони виникнули природнім шляхом з причин, пов’язаних із довкіллям, чи через порушення процесу виробництва. Хоча споживачі найбільше переймаються хімічними та фізичними небезпеками, які вони найчастіше виявляють, мікробіологічні чинники є найбільш серйозними з точки зору тяжкості наслідків для здоров’я людини. З цієї причини, не дивлячись на те, що системи НАССР охоплюють всі 3 види небезпечних чинників, основна увага приділяється мікробіологічним проблемам. Наприклад, крихта металу в харчовому продукті (фізичний небезпечний чинник) може призвести до пошкодження зубу однієї людини, а зараження партії м’ясної продукції сальмонелою може викликати отруєння сотень або навіть тисяч споживачів. Концепція НАССР була розроблена в 60-х роках. Перед NASA стояло завдання розробити систему, що виключає можливість утворення токсинів у харчовій продукції і, як наслідок, запобігти харчовим отруєнням. Вибіркові та навіть і тотальні випробування кінцевого продукту або напівфабрикатів не могли гарантувати безпечності продукції, проте суттєво ускладняли технологічний процес і здорожували виробництво. Для вирішення цієї проблеми була ініційована розробка концепції НАССР. Початкова система НАССР базувалася на трьох принципах:

1. Визначення та оцінка небезпечних чинників, пов’язаних з процесами на всіх етапах, тобто від вирощення/ збору сировини до продажу/ попередньої обробки.
2. Визначення критичних точок керування з метою здійснення контролю над будь-яким небезпечним чинником, що піддається виявленню.
3. Створення систем моніторингу критичних точок керування. Поряд з цими принципами, система визначила КТК як етап у виробництві продукту, втрата контролю в якому призведе до неприйнятного ризику щодо безпечності харчових продуктів.

Превентивний (запобіжний) характер системи НАССР стає особливо очевидним при перерахуванні цих принципів у нижченаведений спосіб, тобто, вказавши, що ця система повинна: • Визначати будь-які проблеми, пов’язані з безпечністю продукту або методу обробки. • Визначати конкретні чинники, які необхідно контролювати для запобігання виникненню цих проблем. • Створювати системи, що можуть виміряти та документально підтвердити належний рівень контролювання цих чинників.

НАССР - це інструмент управління, що забезпечує більш структурований підхід до контролю ідентифікованих небезпечних чинників, у порівнянні з традиційними методами, такими як інспектування або контроль якості. Використання системи НАССР дозволяє перейти від випробування кінцевого продукту до розробки превентивних методів, передбачає забезпечення еквівалентних (рівнозначних) вимог до рівня безпечності харчових продуктів для всіх учасників глобалізованого продовольчого ринку. Прийняті Комісією нормативи, основні принципи і рекомендації з безпечності харчової продукції визнано у угоді СОТ «Про санітарні та фіто санітарні заходи», як основа для гармонізації санітарних заходів, при цьому НАССР створює надійне організаційне підґрунтя забезпечення безпечності продовольства та кормів. Отже НАССР буде відігравати все зростаючу роль у практичних заходах з безпечності харчових продуктів не лише як система, обрана окремими країнами, але й на загальносвітовому рівні, вносячи свій вклад у розширення міжнародної торгівлі.