Традицією життя українців завжди були родинні звичаї і обряди. Чудовими для дітей виступають календарно-обрядові свята. Вони виховують у дітей естетичні смаки і ідеали, любов до батьківського дому, своєї Батьківщини. Родинні свята допомагають духовному зростанню дитини, становленню її особистості. Одним із таких обрядів, яке залишилося нам у спадок , є свято «Закосичення».

      Народжується дівчинка у родині – яскравіше сонечко сяє. А підростає донечка – і стає всім першою помічницею. Ознакою того, що дівча готове допомагати неньці, була заплетена коса...

     Древній український обряд закосичення відтворили нещодавно і ми у дошкільному навчальному закладі.

     Щоб дійство було багатим не тільки на кольори (всі ж були у вишиванках), а й на емоції, малята вивчили чимало українських пісень: і про Гриця лінивого, і про Марійчині кучері...

     Дівчата охоче просили до танцю хлопців, а ті у відповідь доводили, що дівоча краса – то справжня коса. Й навіть дорікали за обрізані кучері.  Згодом помічниці взялися змагатися, хто краще вміє стола накрити чи ліжечко  застелити.

     А наостанок неньки благословили своїх красунечок і в розплетені коси вплели червоні, мов мак стрічки... 

    Носити їх тепер дівчатам і квітнути.

     Стало доброю традицією в нашому дошкільному закладі проводити свято «Закосичення» для дітей старшої групи. До свята готуються не лише діти і педагоги , але і матусі малюків.