У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи.

     Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг.

     У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.

     Цьому святу налічується вже багато століть. Виникло воно приблизно після 345-го року від Різдва Христового. Присвячено дню, коли один з яскравих послідовників Христових - Микола - був покликаний Господом на Небо. Він ніс своє служіння в стародавній Лікії, місто Миру (нині ця місцевість знаходиться поблизу сучасного турецького міста Демре)  і був єпископом у місцевій Церкви. Микола прийняв Христа, будучи багатою людиною. Перейнявшись вченням - отримав безцінні дари Духа Святого. Виконуючи Слово Боже і проповідуючи спасіння Христове, не залишався байдужим в турботах про бідних, малозабезпечених і ближніх своїх. Творив дивовижні справи, а безкорисливість і лагідність почитав великим привілеєм. Був чудовим благодійником. 

IMG 3439 620x436Під сонячним сяйвом Покрови
В жовтневий золочений день
Зібралися діти в садочок
Співати веселих пісень !
 Для закріплення знань дітей про осінні явища в природі та  національні традиції  українського народу –осіннє ярмаркування, свято Покрови Пресвятої Богородиці, яка являється покровителькою українського козацтва, формування  бережливого ставлення до результатів праці людей, виховання  інтересу і поваги до народних, традицій, доброзичливості, -  в нашому дошкільному закладі проведено чудове свято «Осінній ярмарок». 
 

9 Травня ми святкуємо День Перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні. В цей день фашистська Німеччина визнала свою повну поразку, а наш народ переміг. Але перемога далася країні дорогою ціною — загинули мільйони солдатів. Імена багатьох з них ми не знаємо. Але ми вшановуємо пам’ять тих, хто відстояв нашу Вітчизну від фашистських загарбників. У багатьох містах горить Вічний вогонь, ми покладаємо до нього квіти. Ніхто не забутий, ніщо не забуте!

У роки війни було написано багато військових пісень, які ми співаємо досі: «Синий платочек», «Землянка», «Смуглянка», «Катюша».. Люди не втрачали віри в перемогу, навіть у найважчі часи. І ось настав той день, коли по радіо оголосили про закінчення війни. Країна раділа! У всіх на очах були сльози радості і смутку водночас. Люди раділи Великій Перемозі і засмучувалися про втрати близьких і дорогих людей.

По всій країні лунали залпи святкового салюту на честь тих, хто боровся за Батьківщину! А ми вітаємо наших дорогих ветеранів з цим Великим Святом!

 

 

В Україні батьківська, родинна педагогіка завжди була серцевиною народної виховної практики. Родина – природний осередок дитини, тут народжується і поглиблюється любов до матері і батька, бабусі і дідуся, до свого народу, виховується пошана до рідної мови, історії, культури. Кожному народові, кожній нації притаманні свята , які складалися протягом століть і є історичним надбанням нації. Основою виховання в українців завжди була праця. Існує родинна традиція, за якою кожен член родини , в тому числі і діти, трудяться, виконують свої обов’язки по відношенню до родини, приймають участь в суспільних турботах . Великий вплив на дитину має і побут , хатні обереги, речі, які супроводжують дитину з малечку, привчають її любити та берегти родинні звичаї, шанувати рідну домівку і батьків.