Поради для батьків
Дорогі батьки!
Родина для дитини- це тепле гніздечко, в якому вона почуває себе спокійно і впевнено: вона кохана і захищена.
Але родина – це не завжди тато, мама, дитина.
Настав той час, коли Ви батьки відчуваєте що вашого спілкування з дитиною вже замало. Постає питання, як задовольнити потреби дитини? Шляхів дуже багато. Один з них - це суспільне виховання –дитячий садок. Дитячий садок стає другим домом, вихователь, вихованці групи-другою родиною. Нам, дорослим, варто пам’ятати, що дитина перш завсе людина, яка вступає в новий, цікавий, повний нових вражень і знайомст період свого життя. Тільки від нас, дорослих, залежить наскільки цей період буде для дитини позитивний.
Порада № 1
Ми, батьки, ніколи не повинні забувати, що дитина вчиться робити ті речі, яким ми її навчаємо:
Якщо діти живуть з ворожістю, вони вчаться битися
Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися
Якщо діти живуть з глузуванням, вони вчаться бути боязливими
Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчаться розчаруванню
Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться довірі
Якщо дітей вчать ділитися, вони вчаться бути щедрими
Якщо діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими
Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими
Якщо діти живуть у доброті та ввічливості, вони вчаться поважати
Якщо діти живуть у дружелюбності, вони вчаться розуміти, що світ прекрасний
Порада № 2
Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь і дідусів
Крім їжі та одягу мені потрібні душевне тепло, сердечність та Ваша любов
Говоріть до мене серцем і Вашими руками, тому що слова не завжди мені зрозумілі
Не застосовуйте до мене силу. Це привчить мене до думки, що зпозиції сили можна все вирішити. Я швидше відгукнусь, коли мене просто поведуть за собою.
Не давайте зайвих обіцянок, бо Ви не завжди можете її виконати. Я можу втратити довіру до Вас.
Не акцентуйте уваги на моїх «поганих звичках». Це тільки буде надихати мене продовжувати робити те ж саме
Не робіть зауважень у присутності людей. Я більше і краще зрозумію все, коли Ви спокійно поговорите віч-на-віч
Зробіть так, щоб я відчував свою важливість і потрібність, своє місце у планах нашої родини
Зробіть так, щоб я ніколи не боявся втратити Вашу любов
Допоможіть мені зрозуміти різницю між добром і злом, правдою і неправдою
Підтримуйте і заохочуйте мене до праці, навіть тоді, коли я ще роблю сотні помилок
Не карайте мене за невдачі, сам невдача вже є карою для мене. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене – тільки мої вчинки
Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також – як і чому. Прошу не робіть всього за мене, бо я тоді виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням
Будьте доброзичливими до мене, щоб я навчився відчувати теж саме до інших
Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експерементую «забагато, задовго, зачасто»
Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо тільки дитина
Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках учився
Тоді я зможу самостійно приймати рішення в дорослому житті
Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували
Але будьте уважні, щоб Ваша любов не перетворилася в милиці, які будуть заважати мені робити самостійні кроки. Любі мої, я Вас дуже-дуже люблю! Покажіть мені, що Ви мене також.
