Деталі

Перегляди: 25

Дитячий травматизм – одна з найпоширеніших причин звернень до медиків, каліцтва дитини, що може залишитися на все життя, чи може призвести до летальних випадків – і все це через необачність дорослих, несвоєчасне нагадування дітям елементарних правил безпеки.

Побутовий травматизм. Це ушкодження, які діти можуть отримати вдома, у дворі, саду тощо. Найнебезпечніші з них – опіки полум’ям і хімічними речовинами, падіння з висоти. Залишені у доступному для дітей місці голки, цвяхи, леза бритв можуть стати причиною травми, а іноді – і втрати дитини. Це стосується і газових плит, оголених проводів електромережі, відчинених вікон, сходів. Необладнані дитячі майданчики, захаращені двори, відкриті люки, канави, несправні ліфти, поруччя сходів, несправні велосипеди, неогороджені ділянки, де проводяться ремонті роботи, теж є дуже небезпечними. Часто діти падають з висоти: балконів, драбин, дерев, що також призводить до тяжких травм.

Для того, щоб уберегти дітей від опікових травм, дорослі повинні дотримуватися наступних правил безпеки:

- стежити за тим, щоб під час прийому гарячої рідкої їжі діти не перекидали на себе чашки, тарілки тощо;

- переносити посуд з гарячою рідиною в місцях квартири (або дитячих установ) з підвищеною увагою і обережністю;

- не дозволяти дітям перебувати поруч під час приготування їжі, миття посуду, прання білизни, прасування;

- ховати сірники, запальнички в недоступних для дітей місцях;

- зберігати їдкі кислоти, луги та інші отруйні речовини в місцях, недоступних для дітей;

- не допускати дітей близько до печі і предметів під напругою (електроплитка, праска, чайник тощо);

- не відлучатися від дітей під час їх купання.

Принципи запобігання побутового травматизму різні, але головним з них є постійна турбота старших про безпеку дітей. Дорослі мають виховувати в дітях обачливість і обережність. Не можна залякувати дитину, правильніше час від часу розповідати про різні нещасні випадки. З малятами треба бути постійно насторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети, а старшим дітям пояснювати небезпеку, яку несуть в собі необдумані вчинки. Допоможуть батькам у цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі.

Найтяжчими і з найбільшим відсотком смертності є автодорожні травми. Головними їх причинами є бездоглядність дітей на вулиці, незнання правил дорожнього руху.

На вулиці, у транспорті разом з дітьми обов’язково мають бути дорослі, пояснювати їм правила поведінки, переходу через вулицю тощо. І звичайно ж, батьки самі мають чітко дотримуватись цих правил.

Профілактика дитячого травматизму

Дошкільний вік характеризується зростанням рухової активності, фізичних можливостей дитини, підвищенням допитливості, прагненням до самостійності. Найбільш це проявляється в літній період, бо літо завдяки своїм сприятливим погодним умовам і широкому аспекту природних факторів розкриває великі можливості для організації активної рухової діяльності дітей на свіжому повітрі упродовж всього часу перебування дітей у закладі. Але відсутность життєвого досвіду нерідко може призводити до виникнення травмонебезпечних ситуацій. Тому одним із аспектів боротьби за здоров’я дитини є профілактика травматизму. Медичні експерти Всесвітньої організації охорони здоров‘я, аналізуючи причини смерті дітей встановили, що зараз в більшості цивілізованих країнах світу діти в віці від 5 років і старше частіше гинуть в результаті нещасного випадку, ніж від хвороб разом взятих.

Причини травмування у дітей різнобічні, що розробити і протиставляти їх виникненню певні міри профілактики значно складніше, ніж більшості інфекційних захворювань, проти яких існують профілактичні щеплення.Тому основна увага в профілактиці дитячого травматизма повино приділятися профілактичній роботі, під час якої дітям повідомляють спеціальні знання, передають життєвий досвід. Ця робота проводиться з спільними зусиллями вихователів, медичних працівників та батьків.

З досвіду роботи можна сказати, що робота персоналу дитячого садка та батьків по передженню травматизма повинна йти в 2 напрямах: 1) усунення травмонебезпечних ситуацій, які пов’язані з невпорякованим зовнішнім середивищем; 2) систематичне навчання дітей основам профілактики травматизма. Важливо при цьому не розвивати у дитини відчуття страху, а навпаки, вселяти їй те, що небезпеки можна минувати, якщо вести себе правильно.

Давайте визначимося з класифікаціями травм, які найчастіше зустрічаються дитячого травматизму влітку, які одноково можуть трапитися і в дитячому садку, і вдома

Кидання каміння, піску, гілок ⇒ травма обличчя, очей

Як попередити:

- щодений огляд території, прибирання каміння;

- відсутність сухостою;

- в літній період перед прогулянкою зволожувати пісок;

- вихователю слідкувати за правильним використанням піску;

- бесіда з дітьми;

- наявність кришок на пісочницях.

Вживання отруйних грибів, рослин ⇒ отруєння організму

Як попередити:

- перевіряти щоденно стан зелених насаджень (відсутність колючок, отруйних грибів, рослин);

- проводити заняття, бесіди щодо шкідливості оруйних грибів та рослин;

- наочна демонстрація отруйних грибів та рослин.

Падіння з висоти ⇒ різні види переломів, струс мозку, забиття

Як попередити:

- слідкувати за надійністю, міцністю та безпечністю закріплення обладнання;

- слідкувати за відсутністю на поверхнях обладнання гострих кутів, виступів, пошкоджень;

- перевіряти технічну справність спортивного та ігрового інвентарю.

Небезпечні ігри з тваринами ⇒ при укусі - рани, рвані рани, інфекційні хвороби.

Як попередити:

- не допускати знаходження бродячих тварин на території дошкільного закладу;

- не чіпати тварину під час їжі;

- не чіпати чужої тварини, щоб не заразитися інфекційними хворобами.

Небезпечні комахи ⇒ алергетичні прояви, дрібні ранки, свербіж

Як попередити:

- зачиняти вікна і двері сіткою, що не пропускає комах у приміщення;

- не дозволяти дітям ходити босоніж по траві, сидіти та лежати на землі, не перевіривши попередньо поверхню;

- не відвідувати з дітьми пасіки та триматися подалі від місць можливого скупчення комах, що жалять, — овочевих та квіткових ринків, мусорозбірних кон­тейнерів тощо;

- регулярно оглядати територію дошкільного закладу та видаляти з неї гнізда комах;

- не дозволяти дітям їсти на вулиці солодке, що привертає увагу комах; контролювати дотримання дітьми-алергіками дієти;

- не давати дітям лікарські та косметичні засоби, що містять отруту комах тощо.

Ігри з небезпечними предметами ⇒ порізи різної глибини, отруєння речовинами із балончика, зараження різними хворобами через голку.

Як попередити:

- систематичний огляд території;

- проводити бесіди щодо небезпечних предметів;

Теплові удари ⇒ підняття температури, втрата свідомості.

Як попередити:

- одягати дітей згідно сезону, стану погоди;

- дотримуватись питного режиму;

- забезпечення тіньового павільйону.

- не виходити на маршрут відразу після вживання їжі;

- знижувати темп руху під час спеки.

Сонячні опіки шкіри ⇒ почервоніння шкіри, больові відчуття.

Як попередити:

- забезпечення головним убором;

- не допускати прогулянок під прямими сончними променями;

- дотримуватсь питного режиму;

Необережне поводження з дрібним матеріалом ⇒ задуха, травми верхніх дихальних шляхів, травми вуха.

Як попередити:

- при відборі матеріалу приділяти особливу увагу його безпечності;

- гра дітей з мілким матеріалом під постійним спостереженням дорослого.

Надмірна рухова активність ⇒ забій м'яких тканин, ЧМТ, гематоми ін.

Як попередити:

- контроль рухової активності дітей.

Але статистика свідчить, що більшість травм відбувається вдома, і вони були спровоковані недбалістю дорослих.

Найчастіше діти отримують травми:

- під час гри з вогнем, електроприладами;

- біля водойм;

- під час відпочинку;

- відпочинку в лісі;

- недотримання правил дорожнього руху.

В дошкільному закладі проводиться постійна робота з батьками стосовно попередження дитячого травматизму, де батьки отримують певні рекомендації.

1. Пожежна безпека
2. Джерела вогню (сірники, запальнички та ін.) потрібно зберігати недоступному для дітей місці.
3. Легкозаймисті речовини (спирт; рідини, що містять спирт; лаки; фарби; розчинники; бензин; олію та ін.) потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
4. Під час відпочинку на природі не потрібно розпалювати багаття і дозволяти це робити дітям.
5. Не курити в присутності дітей і не залишати недопалки.
6. Попередження травматизму під час відпочинку

2.1. Не залишати дітей без нагляду.

2.2. Перевіряти обладнання дитячого майданчика, щоб впевнитися у відсутності чинників, що можуть спричинити травмування. Особливо уважно обстежте пісок: у ньому можуть міститися скло та гострі металеві предмети.

2.3. Огляньте територію навколо будинку і перевірте наявність відкритих підвалів, каналізаційний люків, ям, електрощитів, недобудова­них об'єктів, стоянок автотранспорту тощо.

2.4. Під час перебування на вулиці в літній день захищати голову дитини панамою.

2.5. Регулювати перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри.

3. Безпека дорожнього руху
4. Виконувати правила дорожнього руху.
5. Проаналізувати місце проживання на предмет оцінки інтенсивності дорожнього руху.
6. Дозволяти старшим дітям самостійно переходити дорогу за повної відсутності руху: автотранспорту або велосипедистів.
7. Пам'ятайте, отруйні гази машин — небезпечні для дітей.
8. Безпека в лісі
9. Забороняти ходити до лісу без супроводу дорослих.
10. Під час перебування у лісі разом із дітьми не збирати та не вживати незнайомих грибів, ягід, рослин
11. Не розводити у лісі багаття під час засухи; за необхідності в цьому, розмістити вогнище на відкритому місці. Після використання ретельно загасіть його та засипте землею.
12. Обстежте місце встановлення намету в лісі з метою уникнення небажаної зустрічі зі зміями, бджолами, мурахами тощо.
13. Для походу до лісу одяг дитини добирати таким чином, щоб оптимально захистити її від комах, кліщів та інших несподіванок.
14. Не засмічувати навколишнє середовище та не залишати після себе жодних слідів свого перебування.
15. Не залишати дітей без нагляду!
16. Безпека на водоймі

1.Не залишати дитину без нагляду біля водойми.

2.Не дозволяти купатись та стрибати у воду в неперевірених місцях.

3.Для купання обирати незасмічені з твердим дном, без водоростей та мулу місця.

4.Забороняти користуватись човном, плотом без супроводу дорослих.

5.Не дозволяти запливати на глибину, використовуючи гумовий матрац чи іграшку.

6.Не допускати пустощів на воді (не можна зненацька лякати, утримувати одне одного під водою, жартома кликати на допомогу).

7.Дозувати перебування дитини у воді, щоб організм не переохолоджувався.

Деталі

Перегляди: 64

Деталі

Перегляди: 104

 

 

 

Правила пожежної безпеки в осінньо-зимовий період

 

         Щороку з настанням осінньо-зимового періоду через елементарне недотримання та нехтування правилами пожежної безпеки при користуванні нагрівальними електро- та газовими приладами, а також при експлуатації пічного опалення збільшується кількість пожеж, травмування та загибель людей на них.

            Проблема неправильного використання електронагрівальних приладів існує завжди. Люди дуже часто забувають вимикати нагрівачі, виходячи з помешкання, або лягають спати. Саме в цей час, коли нагрівальні прилади знаходяться без нагляду, постає реальна загроза виникнення пожеж. Адже неможливо передбачити перепади напруги, перевантаження у електромережі або коротке замикання.

     У зв’язку з настанням опалювального сезону та на виконання пункту 19 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, працівники Обухівського РУ ГУ ДСНС України у Київській області інформують населення щодо безпечного отоплення житлових будинків, квартир тощо.

 Згідно правил пожежної безпеки в Україні:

• перед початком опалювального сезону теплові мережі, які розташовані у приміщеннях, котельні, теплогенераторній калориферні установки, печі та інші опалювальні прилади мають бути перевірені й відремонтовані. Несправні опалювальні пристрої не повинні допускатися до експлуатації;
• очищення димоходів та печей від сажі потрібно проводити перед початком, а також протягом усього опалювального сезону, а саме: опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому паливі - не рідше одного разу на три місяці; печей безперервної дії - не рідше одного разу на два місяці;
• попіл і шлак, які вигрібають з топки, необхідно заливати водою та виносити в місця, спеціально для цього відведені;
• улаштування тимчасових печей у приміщеннях забороняється;
• електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра
• у всіх незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово)

   

 

 

Під час експлуатації пічного опалення та електрообладнання не допускається:

• залишати печі, які топляться, без догляду або доручати нагляд за ними малолітнім дітям;
• користуватися печами, які мають тріщини;
• розміщати паливо й інші горючі речовини і матеріали безпосередньо перед топковим отвором;
• зберігати незагашені вуглини та попіл у металевому посуді, встановленому на дерев'яній підлозі або горючій підставці;
• сушити (складати, підвішувати) на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали;
• застосовувати для розпалювання печей ЛЗР та ГР; топити вугіллям, коксом і газом печі, не пристосовані для цієї мети;
• використовувати для топлення дрова, довжина яких перевищує розміри топливника; здійснювати топлення печей з відкритими дверцятами топливника;
• використовувати вентиляційні та газові канали як димоходи;
• використання саморобних некаліброваних плавких вставок;
• прокладати димоходи (борови) опалювальних печей поверхнею горючих основ;
• здійснювати топлення печей під час проведення у приміщеннях масових заходів;
• використовувати для димових труб асбестоцементні й металеві труби, влаштовувати глиноплетені та дерев'яні димоходи;
• застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання;
• користування пошкодженими розетками, відгалуджувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;
• експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією
• складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;
• підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами)

 У разі виявлення ознак пожежі (горіння) кожний громадянин зобов’язаний:

• негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
• вжити (за можливості) заходів щодо евакуювання людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;
• якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового на об’єкті;
• у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби.

     

         З прибуттям на пожежу пожежно-рятувальних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об’єкта, за винятком випадків, коли чинним законодавством встановлений особливий порядок допуску.

Деталі

Перегляди: 111

Більшість пожеж виникає внаслідок чинників соціального характеру: необережне поводження з вогнем, паління, експлуатація електроприладів і пічного опалення з порушеннями правил безпеки, пустощів дітей з вогнем.

Детальніше: Пожежа в побуті – трагічні наслідки!