Найбільш сприятливий період для розв’язання завдань екологічного виховання – це дитинство. Маленька дитина пізнає світ з відкритою душею й серцем, і яким буде ставлення до цього світу, чи навчиться вона бути господарем, що любить і розуміє природу, залежить від її виховання в сім’ї. Прищеплювати дітям любов до природи допомагають різноманітні форми роботи в дошкільному закладі. Спілкування з природою починається зранку. Малята вітаються з сонечком, звертають увагу на колір неба, форму і забарвлення хмар. Діти вдихають свіже повітря і замислюються над тим, чому людям потрібне свіже повітря і як зробити його таким. Спостереження протягом дня продовжуються. Проводиться з дітьми і дослідницька робота. Вони спостерігають, як вода перетворюється на пар або лід, як пагінець тягнеться до сонця, яким буває сніг. Проводять досліди на виявлення в грунті повітря.

       Сьогодні наша спільна земля, наша планета у небезпеці, і захистити її від катастрофи може тільки людина, яка може почути дихання листя й пісню коника-стрибунця, дзвін срібних дзвіночків у бездонному літньому небі, пісню жайворонка, може слухати музику природи. Таку людину ми маємо виховати, збагатити її знаннями, навчити бути милосердним, любити й берегти свою землю, розумно користуватися своїми багатствами.

Основні завдання екологічної культури дошкільнят.

        1. Розвиток естетичного відчуття світу дошкільнят.

        2. Розвиток уявлень про взаємозв’язки у природі.

        3. Засвоєння елементів екологічної культури.

        4. Засвоєння перлин народної мудрості про дбайливе ставлення до природного оточення.

        5. Виховання справжньої любові до природи, бажання піклуватися про рослин і тварин, різко негативне ставлення до їх знищення.

        6. Стимулювати допитливість та зацікавленість у пізнанні природи.

        7. Формування  навичок культурної поведінки у довкіллі.

        8. Формування постійної потреби у зміцненні й збереженні власного здоровця та здоровця інших людей.

       Лише у спілкуванні з живим світом дитина має змогу заглибитись у безмежне багатство природних явищ, їх невичерпну красу. Вона вбирає у себе барви, звуки й пахощі природи, захоплює загадковістю, співчуває всьому живому. У такому творчому процесі діти оволодівають «абеткою» емоцій.

Тематика екологічних занять може включати такі проблеми.

        - Забруднення навколишнього середовища, його причини й наслідки.

        - Боротьба із забрудненням води, повітря, ґрунту.

        - Охорона рідкісних видів рослин і тварин.

        - Вплив діяльності людини на навколишнє середовище.

        - Правила поведінки в природі.

        - Екологічна безпека дошкільнят.

        - Промені сонця грають у краплинах роси.

        - Подорож краплі води.

        - Як квіти зустрічають схід сонця.

        - Як ховаються від негоди метелики тощо.

        Метою тематичних занять у природі є установка: дивитися і помічати, помічати і відчувати, відчувати і думати, думати і творити.

       Треба, щоб «кожна з названих тем несла дитині безліч відкриттів, зроблених нею самостійно, щоб дитина заглибилась подумки в якусь деталь, зосередила на ній свою увагу, забула про все інше».

Екологічні екскурсії та прогулянки.

       Роботу, розпочату на заняттях, обов’язково проводжувати в інших формах:

        - екскурсії;       - екскурсії-походи;        - екологічні прогулянки.

       Ці форми роботи можуть виступати як однією з форм підготовчої роботи до заняття на наступний день чи служать для закріплення набутих знань на занятті.