Природа – могутнє джерело пізнання , яке через спілкування розкриває людині свої таємниці й робить її більш чутливою до навколишнього світу Природне середовище вважається розвивальним за умови, якщо воно сприяє становленню у дітей цілісного сприйняття природного довкілля, прояву інтересу до нього; оволодінню елементарними уявленнями про явища та об’єкти природи, взаємозв’язки між ними; розвитку у дітей емоційно-ціннісного ставлення до природи; формуванню навичок екологічно доцільної поведінки.
     Створення розвивального екологічного середовища у дошкільному закладі є неперервним педагогічним процесом, який включає організацію різноманітних екологічних зон (центрів), щоденне підтримування умов, необхідних для повноцінного життя усіх живих істот. Така система роботи забезпечує її успішність, навчає дітей бути небайдужими до природи, закладає основи екологічної свідомості, поведінки й етики.

     Екологічне середовище нашого дошкільного закладу було доповнене міні-лабораторіями для дослідницької діяльності та експериментування. Під лабораторією природи ми розуміємо спеціально обладнане приміщення дитячого садка для самостійної діяльності дітей, спрямованої на виявлення властивостей і якостей об’єктів природи, зв’язків і залежностей у природному середовищі через дослідно-експериментальну й пошукову діяльність. Лабораторія створюється для розвитку в дітей інтересу до дослідницької діяльності й сприяє формуванню основ наукового світогляду. Одночасно лабораторія це база і для специфічної ігрової діяльності дитини (робота в ній передбачає перетворення дітей у «науковців», які проводять експерименти, спостереження з різної тематики.
     Чудовим доповненням екологічного середовища ДНЗ є квітники.
     Проектуючи та організовуючи розвивальне екологічне середовище у нашому дошкільному закладі, ми завжди пам’ятаємо про те, що воно має створювати умови для:

       ? пізнавального розвитку дітей (створення умов для пізнавальної діяльності, експериментування з природним матеріалом, систематичних спостережень за об’єктами живої і неживої природи; формування інтересу до явищ природи, пошуку відповідей на питання, що цікавлять дітей, і постановки нових запитань);
      ?  еколого-естетичного розвитку (зосередження уваги дитини на природних об’єктах, формування уміння бачити красу навколишнього природного світу, різноманітність його барв і форм, перевагу об’єктів природи перед штучними предметами);      ?  формування етичних якостей дітей (створення умов для щоденного догляду за живими об’єктами і спілкування з ними, виховання почуття відповідальності, бажання і вміння зберегти навколишній світ природи);
      ?  формування екологічно грамотної поведінки (навичок раціонального природокористування; догляду за тваринами, рослинами);
      ?  екологізації різних видів діяльності дошкільників (створення умов для самостійних ігор, дослідів з природним матеріалом, його використання на заняттях з образотворчого мистецтва тощо).