Велику увагу наш педагогічний колектив приділяє екологічному вихованню дошкільників. Головною метою екологічного виховання є формування у дошкільнят елементів екологічної культури, а саме: ціннісного ставлення до природи, до себе та інших людей, як частини природи, до речей та матеріалів природного походження. Ціннісне ставлення до природи базується на елементарних знаннях, які визначають мотиви вчинків і поведінки дошкільників.

          Однією з форм надання екологічної інформації є пізнавальні казки та оповідання, які придумують самі вихователі. Головне завдання вихователя під час використання таких пізнавальних казок – викликати у дітей зацікавленість, любов, позитивне ставлення до героїв казки. У казках діють вигадані персонажі, предмети або об’єкти природи, які наділяються не властивими їм людськими здібностями (думки, мовлення, вчинки). Пригоди героїв завжди пов’язані з пізнанням реальних предметів та явищ нашого світу: вони потрапляють у скрутне становище та, знайшовши з нього вихід, набувають нових знань; стикаються з чимось невідомим їм, незнайомим та під час ознайомлення відкривають для себе багато нового і цікавого.

          Багато уваги педагоги приділяють пошуково-дослідницькій діяльності та організації дослідницько-експериментальній роботі з дітьми. Ця робота забезпечує найбільш високу ступінь активності та самостійності дошкільнят, а також сприяє формуванню наукового світогляду у них. В процесі даної роботи педагоги спонукають дітей до висунення своїх особистих гіпотез, до обміну думками, обговорення результатів роботи, виховує увагу, допитливість, винахідливість, пізнавальні інтереси, розвиває здібності дошкільників.

          На сьогодні ми бачимо, що система в роботі екологічного виховання сприяє формуванню у наших дошкільнят екологічної вихованості, розуміння самоцінності та неповторності компонентів природи, гуманних почуттів щодо живих істот, виробленню вміння відчувати красу природи та милуватися нею, виважено поводитися в довкіллі, знати правила безпечної поведінки в ньому.