Сьогодні екологічні проблеми навколишнього середовища набули першорядного значення. Особливо гостро стоїть завдання екологічного виховання і освіти всього населення планети Земля. Сучасні проблеми взаємин людини з навколишнім середовищем можуть бути вирішені тільки при умові сформованості у кожного екологічного світогляду, підвищення екологічної грамотності та культури. Формування екологічної культури слід починати з дошкільного дитинства, тому що саме в дошкільному віці дитина сприймає природу дуже емоційно, звертаючи увагу на такі особливості, які дорослий не помітить.
     Еколого-розвивальне середовище, повинне відповідати таким вимогам: надавати дитині свободу, впливати на світовідчуття, самопочуття, здоров'я. Середовище повинне бути зручним, інформатизованим, створювати емоційний комфорт та затишок, забезпечувати гармонійні відносини між дитиною і навколишньою природою.
Елементами екологічного розвивального середовища є: живий куточок, екологічна стежка бібліотека,сад, територія дошкільного закладу (ландшафтні, архітектурні об'єкти), міні-музей, коридори, холи, музичний зал, фізкультурний зал, куточки в групах (експериментальні, природи, виставкові).

     Екологічне виховання дітей відбувається через такі види діяльності: ігрову, художньо-естетичну, фізкультурно-оздоровчу, експериментально-практичну, пізнавальну, предметно - практична діяльності.
     Еколого-розвивальне середовище в дитячому закладі включає в себе наступні компоненти: город на підвіконні, кімнатні рослини, розвивальні та дидактичні ігри, живі куточки, карти, глобуси, календарі природи та ін.
     Ознайомлення дошкільників з природою - це засіб утворення в їх свідомості реалістичних уявлень про навколишнє середовище, заснованих на чуттєвому досвіді та вихованні правильного ставлення до неї.
     Одним з найважливіших умов вирішення завдань екологічного виховання є організація розвивального предметного середовища. Предметне середовище оточує дитину і має на неї певний вплив вже з перших хвилин її життя. Важливо, щоб таке середовище було розвивальним, тобто забезпечувало розвиток активної самостійної діяльності дошкільників. Для цього у них повинен бути сформований мінімум знань, умінь та навичок. На основі даних видів діяльності, при активному використанні навколишнього природного різноманіття та створення еколого -розвивального середовища і здійснюється екологічне виховання дітей.
     «Природа стає виховним могутнім фактором лише тоді, коли маленька людина після трьох - чотирьох років навчання... з подивом приходить до думки: світ навколо мене став багатшим, красивішим і ця зміна світу - моя праця, це я» В.О. Сухомлинський