Роль і функції педагога в системі М.Монтессорі
Допоможи нам, Боже, проникнути в таємницю дитини, щоб ми могли її пізнати, любити і служити їй згідно твоїх законів справедливості і при цьому виконувати Твою божественну волю.
М.Монтессорі «Креативна дитина»
Роль і функції педагога в системі М.Монтессорі в середині 1990-х рр..була однією з найбільш обговорюваних проблем серед вітчизняних педагогів-практиків.
Відповідно до системи М.Монтесорі, виховання заключається в «допомозі психічному розвитку дитини від самого народження». Пізніше вона трактувала процес виховання і освіти більш широко, а саме як «допомога життю». Ключовим тут являється слово «допомога». І саме воно визначає роль і позицію, яку займає педагого по відношенню до дитини.
Особливістю в організації педагогічного процесу в системі М.Монтессорі являється те , що центр активності переміщається з педагога на дитину. Дитина не являється слухачем, який пасивно сприймає пояснення педагога, а, навпаки, активно здобуває знання, уміння і навички в ході самостійної конструктивної діяльності, відповідно до індивідуальних інтересів і бажань. Він займається з матеріалами, які сам вибирає, і сам визначає місце і час роботи з ними. Більшість матеріалів дозволяють дитині працювати як самому, так і вдвох або з кількома дітьми. Матеріали, як уже було сказано, носять авто дидактичний характер і являються допомогою для дитини в процесі самонавчання.
Яка ж роль педагога в Монтессорі – педагогіці. Він стає колегою, партнером, старшим товаришом дитини, готовим в потрібний момент виявити необхідну допомогу. Він доброзичливо і ненав’язливо керує дитиною, стає посередником між ним і підготовленим середовищем.
Образно говорячи, педагог не просто «йде на поводу» у дитини, а знаходиться поруч з ним, уважно спостерігаючи, опереджаючи при необхідності на крок і пропонує свою допомогу і керівництво або відступає на крок і дає дитині можливість повністю насолодитись самостійною діяльністю.
Функції педагога. До основних функцій Монтессорі-педагога ми відносимо: посередницьку, керуючу, навчальну, організаційну, діагностичну та захисну.
Посередницька функція заключається в тому, що педагог створює зв'язок між дитиною і розвиваючим предметно-просторовим середовищем . Він показує, як працюють з матеріалом, тобто, дає зразок дій з ним, направлених на розкриття властивостей і відношень, які характеризують даний предмет. Подібний показ називається презентацією матеріала. «Допомога, яку повинна проявити педагог, - пише М.Монтессорі, - заклечається в тому, щоб презентувати дитині матеріал, для того, щоб показати, як його використовують,і при цьому сам один раз або двічі виконати вправу…» . «Вона (педагог) служить, головним чином, посередником між матеріалом (предметами) і дітьми».
Керівна функція заключається в тому, що педагог уважно спостерігає за дитиною і в потрібний момент виявляє йому допомогу: допомагає ( при необхідності) зробити вибір, проводить презентацію матеріалу, демонструє спосіб контролю і корекції помилок. Педагог повинен вміти запропонувати дитині матеріали, які відносяться до зони його найближчого оточення. Він може чітко обговорити з дитиною , що та вже вміє і чим бажає займатися, а також разом з нею запланувати її діяльність на тиждень наперед.
Якщо допомога не потрібна, педагог не втручається в процес діяльності дитини. Зовнішньо він пасивний, а внутрішньо – високоактивний.
М.Монтессорі підкреслювала важливість тактовного керівництва: «Педагогу необхідно вести дитину, не даючи йому занадто сильно відчувати його присутність, так, щоб він завжди був готовий виявити бажану допомогу, але щоб ніколи не був перешкодою між дитиною і її досвідом".
Навчальна функція проявляється в той момент, коли педагог показує зразок роботи з матеріалом. Його дії, як і поведінка, являються прикладом для наслідування дитиною. Навчання через наслідування – один з головних методів оволодіння знаннями, уміннями і навичками в системі М.Монтессорі.
Педагог дає також усні пояснення. Його пояснення повинні бути короткими, зрозумілими і точними, без лишніх подробиць. « В нашому медоті одне із самих делікатних завдань полягає в тому, щоб промовити точні слова, які відповідають уявленню, яке повинне зафіксувати матеріал в свідомості дитини. Педагог закріплює кожне придбання дитини в формі словесного позначення».
Організаційна функція створює « підготовлене середовище», яке «повинне мати засоби для самовиховання» і давати дітям можливість свободи рухів, свободи в виборі матеріалу, місця і часу, впродовж якого вони з ним будуть працювати. А також давати право займатися якою-небудь корисною діяльністю індивідуально чи з партнерами або партнером.
Педагог турбується також про порядок в організованому ним просторово-предметному середовищі. « Педагог… прилучає дитину до порядку в навколишньому середовищі».
Для упорядочення відносин в Монтессорі - групі існує ряд правил, які педагог повинен обговорити з дітьми. Правила повинні бути розумними, нечисленними, сформульовані дітям ясно і в позитивній формі, а не в вигляді заборон, наприклад: «Ми обходимо килимок», « Ми беремо матеріал лише з полиці» і т.д. Педагог несе відповідальність за виконання правил.
Педагог слідкує, щоб матеріали на полицях завжди знаходились в порядку. Повернення матеріала на своє місце після закінчення роботи з ними являється правилом, обов’язковим для всіх дітей.
Необхідно також підтримувати порядок в процесі роботи: виконувати дії в певній послідовності, доводити справу до кінця. Після закінчення вправ привести матеріал в початковий стан.
Одним із основних вимог діагностичної функції являється володіння технікою спостереження за поведінкою дитини і вміння оцінювати рівень його фізичного і психічного розвитку. М.Монтессорі відзначала: « Ця складна програма спостережень повинна включати і фізичні сторони дитини, тому що саме підготовкою для більш складних завдань повинні служити знання фізичних потреб дитини… Це скоріше «практика» серед маленьких дітей, - практика, метою якої є спостереження з великою увагою за розвитком і передбачення всіх фізичних потреб…ЇЇ ( педагога) сфера діяльності повинна бути обширнішою і прекраснішою, - вона готується спостерігати «внутрішнє життя людини».
В даний час застосовуються різні способи фіксації результатів спостережень: звіти, щоденники. Щоденники спостережень можуть виглядати по-різному. Деякі з них являють собою перелік знань, умінь і навичок, які характеризують рівень розвитку дитини. Педагог з певною періодичністю , наприклад, один раз на місяць, за допомогою певних позначень або системи балів відзначає в індивідуальному щоденнику спостережень за дитиною ступінь оволодіння ними. Слід відмітити також ще один засіб оцінки рівня знань і розвитку дітей, які останнім часом здобув широку популярність завдяки зручності застосування, а саме, різноманітні тести, які також проводяться з певною періодичністю.
Захисна функція полягає в тому, що педагог слідкує, щоб діти не заважали один одному. «Це місія «ангела – охоронця» істот, сконцентрованих на старанні, яке повинне їх піднести, відноситься до самих благородних завдань педагога.
Особливе значення Монтессорі надавала підготовці педагога, покликаного виконувати розкриті вище функції: «підготовка середовища та підготовка педагога є практичний фундамент нашого виховання». Проблема підготовки педагога говорилося нею вже в «Методі научної педагогіки» та «Самовиховання і самонавчання в початковій школі», але особливо яскраво висвітлено ці питання в її пізніх роботах: «Відкриття дитини», «Креативна дитина», «Діти – інші». Якщо в «Відкритті дитини» мова йде в основному про професійну підготовку, про оволодіння методикою роботи з матеріалом, то в інших двох працях акцент зроблений на внутрішню підготовку, тобто, на вироблення особливої внутрішньої позиції по відношенню до дитини: «Той педагог помилявся б , який би думав, що може підготуватися до свого завдання виключно за допомогою навчання та збільшення знань: насамперед йому необхідна ясна внутрішня позиція».
Що повинен усвідомити в собі педагог, від чого відмовитися і які якості розвивати. Відмовитися потрібно в першу чергу від гніву та зарозумілості, які лежать в основі тиранії. Щоб не стати тираном, педагог повинен виробити в собі смиренність і стати в позицію служіння розуму і душі дитини. Оскільки тим самим він буде служити життю в цілому. Педагог повинен вірити, що в процесі творчої діяльності дитина буде змінюватись в позитивному напрямку, буде розкриватися.
Як конкретно поводити себе педагогу, який тільки починає працювати з групою дітей, тільки-но прийнятих в дошкільний заклад і не встигли досягти «нормалізації». М.Монтессорі виділяє три послідовні стадії поведінки педагога.
На першій стадії, коли діти ще не цікавляться роботою, відволікаються на сторонні речі, педагог приділяє увагу в основному «підготовленому середовищу», дотриманню в ньому чистоти і порядку. Середовище повинне бути привабливим для дітей, воно повинне викликати у дітей бажання прийти в дошкільний заклад. Зовнішній вигляд педагога також повинен бути привабливим, йому необхідно бути спокійним, доброзичливим, триматися з гідністю і охайно одягатися. Дуже цікаве порівняння М.Монтессорі даної ситуації з першими місяцями одруження: дружина піклується не стільки про чоловіка, скільки про квартиру і свій зовнішній вигляд, щоб зробити привабливим і те і інше для свого чоловіка.
На другій стадії М.Монтессорі намагається зацікавити дітей різноманітними видами діяльності. Вона виконує роботу сама і запрошує дітей взяти в ній участь, допомогти їй. Щирий інтерес педагога до діяльності передається дітям, стимулює їх до активності.
Нарешті наступає час, коли діти самі починають цікавитись діяльністю: це є початком третьої стадії . «Якщо дитина починає цікавитись цими вправами, педагогу не потрібно вмішуватись, так як цей інтерес відповідає природнім законам і відкриває цикл активності». Не можна відволікати дитину навіть короткою похвалою в процесі діяльності, не намагатися допомогти йому: тому що дитину часто захоплює саме можливість побороти труднощі. Якщо в цей період його відволікти, в подальшому він може довго не проявляти інтерес до діяльності. М.Монтессорі знову приводить цікаве порівняння педагога з хорошою прислугою: прислуга утримує приміщення в порядку, але ніколи не говорить господарю, що той повинен робити. Але педагогу дуже важливо пам’ятати, що він служить не тілу дитини, а його духу і розуму, а тому, все що дитина вже уміє, вона повинна виконувати самостійно.
Як побачити педагогу, чи він досягнув значного прогресу в своїй роботі? На ранніх стадіях роботи педагог відчуває, що діти працюють завдяки її присутності. Якщо педагог зумів досягнути значного прогресу , її відчуття змінюються. Педагог відчуває себе непотрібною в даній ситуації: «Діти працюють тепер, ніби мене поруч немає». Такий результат вважається найвищим класом професійності педагога.
