Я та моє ім’я (правове виховання в старшій групі)

     МЕТА: Сформувати у дітей позитивне ставлення до свого імені, знати що воно означає. Вчити представляти себе колективу однолітків.
     Розвивати почуття індивідуальності, власної значущості, симпатію дітей одне до одного. Вчити вживати пестливі форми імен, усвідомити, що ім’я може звучати по-різному, радіти з того, що ти є таким, як ти є. Виховувати почуття власної гідності, позитивне ставлення до товаришів, спонукати до взаємодопомоги.

     МАТЕРІАЛ: загадка, вірші, лялька Яринка, символічне сердечко, чарівна скринька, яскрава хустинка, дзеркальце, Конвенція ООН про права дитини.

ХІД ЗАНЯТТЯ

     - Діти, я вас бачу кожен день. Знаю вас добре. Вас пов'язує дуже багато спільного. Однак, кожен з вас відрізняється один від одного.
     - Чим ви відрізняєтесь? (відповіді дітей: одягом, кольором очей, волосся, зріст, характером, ім'ям і т. д.)
     - Так, у кожної людини є ім'я. І його не може не бути, т. К. В Конвенції «Про права дитини» говориться, що кожна дитина має право на ім'я.

     І сьогодні ми здійснимо подорож у країну імен. Ім’я людини – це не лише вияв любові, надії, які вкладають у нього батьки при народженні дитини, ім’я дається людині раз на вік!

                                         (Стук у двері, заходить лялька Яринка, вітається і хоче дізнатись як кого звати)

Д/гра «Як тебе звати».

Правила гри: малята стоять у колі. Кожний передає один одному символічне сердечко й називає того, хто стоїть поруч пестливим іменем і останньою отримує сердечко лялька Яринка.

     - Як гарно ви назвали один одного! – милується Яринка. А чи знаєте ви походження ваших імен? (Відповіді)
     - Вихователь: А знаєте, чому Яринку так назвали? Ось послухайте казочку.
     - Було це давно. Сонечко на небі щоранку вставало і цілий день людей та землю зігрівало. А хто з ним вітався, тому сонечко дарувало тепло. А потім стали про нього забувати. Сонечко образилось на людей і за хмарку сховалось. Сумно стало всім, особливо маленькій дівчинці. А в цей час всі весну зустрічали. Сплела дівчинка вінок, і звернулась до весни: «Ой, веснонько, весняночко, наша паняночка, до нас прийди та віночок візьми. На крилах пташиних сонечку занеси.» І сталося диво: вінок зник, а у небі з‘явилося Ярило - сонечко. - Спасибі, тобі дівчинко, за увагу і чуйність. Віднині ти будеш моєю донечкою, і зватимуть тебе Яринкою. Яринка – сонечкова донька.

     - Вихователь: У кожного з вас теж є ім‘я. Яринці ім‘я дало сонечко. А хто дав вам ім’я ? Що знаєте ви про походження свого імені?

      Розповіді дітей 

     - Вихователь: А зараз давайте пограємо в гру: «Імена». (Називаю чоловіче ім‘я - діти присідають, жіноче - плещуть в долоні, а якщо буде не ім‘я - повертається навколо себе.)

     - Вихователь: А зараз послухайте вірш.

Рум’яне, наче яблучко – Мар’яночка
Сріблясте, як дзвіночок – Ігорьочок
Наче пташка-галочка – Наталочка
Блискуче, мов ліхтарик – Назарик
Легеньке, мов пір’їнка – Галинка
Гулке, мов барабанчик – Богданчик
Кругленьке, наче сонечко – Олечка
Як розсипи барвінку – Іринка
Ростуть, наче квіти, діти.

     Ще цікаві історії про походження імен прочитаю віршиком.

Імена ці давні із Греції й Риму, Із заходу й сходу
Вони нам дістались від різних народів,
А що вони значать, послухай, дитино.
Галина – спокійна, міцна – Валентина,
Наталія – рідна, морська – то Марина,
А Зоя – життя, чистота – Катерина.
Оксана – гостинна, а мир – то Ірина,
Олена – то світла, Лариса – то чайка,
А Ганна – вродлива і Ліза – всевишня.
А Костик, наприклад, це значить постійний
Кирило – господар і мужній Сашко,
Степан – це вінок, а бадьорий – Гришко
Петрик – то камінь, хоробрий – Андрій
Найбільший – Максим, захисник – Олексій
Ілля – то мій Бог, переможець – то Віктор
Олег – то святий, охоронець – то Ігор. 

     - Малята, бережіть чистоту свого імені, прославляйте його славними ділами і ніколи не забувайте народну мудрість: «Не ім’я прикрашає людину, а людина прикрашає ім’я». Тож, робіть хороші вчинки, щоб завжди приносити радість своїм рідним.

Фізкультхвилинка
Встаньте, діти, посміхніться, Землі нашій поклоніться
За щасливий день вчорашній.
І до сонця потягніться. В різні боки нахиліться.
Веретеном покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте.
І за столи тихо сядьте.

     - Діти, ми з вами вже знаємо, що всі діти на світі, як і дорослі мають свої права і знаємо, що вони записані ось у цьому міжнародному документі, який називається «Конвенція ООН про права дитини». Ми повинні знати ці права, щоб могли себе захистити. Сьогодні ж ми говоримо про право на ім’я і життя.

(Звертаю увагу дітей на яскраву хустинку, якою накрита скринька на столі)

      - Погляньте, діти, яка барвиста хустинка на столі! Нею щось накрито. Хустинка не проста, а чарівна. Вона відкриє нам свою таємницю, якщо ми скажемо чарівні слова. (Діти кажуть чарівні слова: добрий день, будь ласка, дякую і т.д.) Хустинку можна вже підняти, адже ви так багато сказали чарівних слів! А під нею гарненька скринька. Що ж там є? (Діти висловлюють припущення)
     - Скринька теж чарівна. Коли зазирнете в неї, то когось там побачите... Там живе хтось єдиний у всьому світі. Він ні на кого іншого не схожий, він неповторний, красивий, усміхнений, симпатичний...
     - Хочете дізнатись, хто ж ховається у скриньці? Зазирніть у неї по черзі, але не розкривайте таємницю, хто там є, доки всі не зазирнуть у скриньку.

(Діти один за одним зазирають у скриньку, в якій лежить дзеркальце і відходять)

- То кого ж ви там побачили? (Себе) Кожен із вас єдиний на землі!

Більш таких, як ти, немає на усій землі нема!
Тільки в казці так буває й не шукай – усе дарма!

     - І справді, малята, на цілій планеті, ніде немає саме таких хлопчиків і таких дівчаток, як ви. Є мільйони інших хлопчиків і дівчаток, але саме такого, як кожен з вас ніде нема. Навіть, коли є близнята, зовні дуже схожі одне на одного, але однаково у кожного своє життя, свої погляди і відчуття, свій характер. І кожен по своєму пройде життєвий шлях. Тому цінуйте цю унікальність – життя, яке вам дали батьки!
      - То яку ж таємницю ми відкрили в чарівній скриньці? (Звертаюсь до когось з дітей) Кого ти побачив? (Самого себе) Яке твоє ім’я? (Дитина називає своє ім’я) Ім’я дають дитині при народженні. Воно «росте» разом з нею. А як воно росте? Спочатку ти Сергійко, потім Сергій, потім Сергій Васильович. Всі ви, малята, маєте право на власне ім’я, ви народились на світ, щоб жити і бути щасливими. Ніхто не повинен порушувати нічиїх прав.

І дорослий, і дитина,
І пташина, і тварина,
І метелик, і жучок –
Всі хто є на білім світі
Мають право бути й жити!

     - Що ж, мої дошкільнята, мені було втішно спостерігати ваше добре ставлення одне до одного, як ви пестливо звертаєтесь до своїх друзів, знаєте багато чарівних слів... Сподіваюся, ви ніколи не ображатимете інших, не будете давати їм погані прізвиська. Бо роблячи так, порушуєте їхнє право на ім’я.

Знайте, що усі ми рівні від народження в правах
Що людина - змалку вільна наче в небі синім птах
Треба дітям всього світу не сваритись, а дружити
І за правилами чітко по закону треба жити.