Розроблена Марією Монтессорі теорія індивідуального виховання, де інтегровано дані багатьох суміжних наук, — є об’єктом зацікавлення теоретиків і практиків протягом усього ХХ століття. Дидактичний матеріал Монтессорі не є загальноприйнятим навчальним обладнанням. Його роль суто внутрішня: допомагати «самобудівництву» дитини та її духовному поступу. Дітям подаються зовнішні стимули, які привертають увагу й спонукають зосереджуватися з власної волі, а не з ініціативи педагога. Саме така свобода вибору необхідна їм для подальшого розвитку.

          Марія Монтессорі розробила системну методику виховання та навчання дітей, яка базується на загальних педагогічних принципах та методах. Ця методика загально признана у всьому світі та інтернаціональна. Методика Монтессорі застосовується в педагогічній практиці більше 100 років та набула популярності практично майже у всіх країнах світу, крім Африки та Східної Європи.

       У Монтессорі педагогіку вчителі приходять зі звичайних традиційних навчальних закладів але обов’язкове попереднє навчання у спеціальних центрах чи інститутах Монтессорі.

Роль і функції педагога в системі М.Монтессорі

Допоможи нам, Боже, проникнути в таємницю дитини, щоб ми могли  її пізнати, любити і служити їй згідно твоїх  законів справедливості і при цьому виконувати Твою божественну волю.

                                       М.Монтессорі «Креативна дитина» 

    Роль і функції педагога в системі М.Монтессорі в середині 1990-х рр..була однією з найбільш обговорюваних проблем серед вітчизняних педагогів-практиків.

    Відповідно до системи М.Монтесорі, виховання заключається в «допомозі психічному розвитку дитини від самого народження». Пізніше вона трактувала процес виховання і освіти більш широко, а саме як «допомога життю». Ключовим тут являється слово «допомога». І саме воно визначає роль і позицію, яку займає педагого по відношенню до дитини.