Наш дошкільний заклад розташований в одному з наймальовничіших куточків міста – в мікрорайоні «Яблуневий». Щороку, традиційно мешканці  святкують День мікрорайону.
       Ось і цього року свято зібрало всіх жителів, щоб привітати і нагородити тих, хто самовіддано працював, щоб наше місто щодня ставало привабливішим, багатшим. 

         Сьогодні стіни нашого закладу залишає ще 41 випускник. Про сум розставання розповідали вони під час випускного ранку.. Та все ж світилася в дитячих оченятах неприхована радість від того, що незабаром кожен із них переступить шкільний поріг.
          Напутніми словами провела в доросле життя своїх вихованців завідуюча дошкільним закладом Надія Григорівна Бобкова, а також подякувала батькам за співпрацю і розуміння, за участь у житті дошкільного закладу, а найактивнішим вручила подяки.

          Для поглиблення  знань дітей про народні обряди та традиції; для виховання пізнавального  інтересу та пошани до них, формування уявленнь малят про весняне православне свято — Великдень, атрибутику цього свята, закріплення в словнику дітей слів — назви Великодніх яєць (крашанка, крапанка, писанка), виховання любові до народних свят наші вихователі та музичний керівник підготували і провели чудове Великоднє свято.

      В нашому дошкільному закладі проходив «Тиждень безпеки життєдіяльності дітей».IMG 6927 550x413

      Робота проводилась в усіх вікових групах відповідно до «Плану заходів з безпеки життєдіяльності дітей», який було складено творчою групою і затверджено завідувачем ДНЗ. 

      В останній день тижня для підведення підсумків роботи і затвердження знань дітей, було проведено розвагу, яку підготувала вихователь, Бордюг Любов Анатоліївна та керівник музичний, Біркіна Світлана Іванівна.

       Глядачами і учасниками були діти старшої групи. 

В нашому дошкільному закладі відбулося  свято – закосичення.

Це традиційне  свято, яке  сягає корінням у глибину віків, але є справді українським.

У наших предків існувало повір’я, що коли в родині народжувалася донечка, її не можна було стригти. Мовляв, саме у довгому волоссі – запорука здоров’я та сили.

Бігали дівчатка з розпущеними косами, тішили батьків, росли… А коли до 6 чи 7-річного віку доростали, наставав час для закосичення.

Мати благословила доньчину косу, вплітала у неї яскраву стрічку. Тепер дівчинка вважалася помічницею.